We arrived at the seaside near Berdiansk late in the evening. I still didn't fully appreciate our situation as my parents didn't speak about the shelling and the developments in front of me to avoid upsetting me. So, I was taking the journey as an adventure—I found new friends in a new place, and together, we enjoyed the summer. I was too young to understand how complicated and sad our situation had become. It was just like summer holidays for me. And I didn't understand why my parents were so sad and concerned sometimes.

K moři u Berďansku jsme dorazili pozdě večer. Pořád jsem si plně neuvědomovala naši situaci, protože rodiče přede mnou o ostřelování a vývoji situace nemluvili, aby mě neznepokojovali. Cestu jsem tedy brala jako dobrodružství – na novém místě jsme si našla nové přátele a užívali jsme si společně léto. Byla jsem příliš malá na to, abych pochopila jak složitá a smutná je naše situace. Bylo to pro mě jako letní prázdniny a nechápala jsem, proč jsou rodiče někdy tak smutní a ustarání.

Ми приїхали на узбережжя біля Бердянська пізно ввечері. Я все ще не повністю розуміла ситуацію, в якій ми опинилися, оскільки мої батьки не говорили про обстріли та події, що відбувалися зі мною, щоб мене не засмучувати. Отже, я сприймала подорож як пригоду — я знайшла нових друзів у новому місці, і ми разом насолоджувалися літом. Я була занадто малою, щоб зрозуміти, наскільки складною і сумною стала наша ситуація. Для мене це були звичайні літні канікули. І я не розуміла, чому мої батьки інколи такі сумні й стурбовані.